Підпали — від хамства людей, а головне — від їхньої безкарності
64% усіх пожеж області становлять загорання через підпалювання сухої трави. 10 березня в Чернігівському районі померла літня жінка, яка палила траву, потім намагалася загасити полум’я й отримала 70% опіків тіла.
Область палає, тільки-но зійде сніг, і так триває понад півроку, до пізньої осені. Підпали — часто «з дурного розуму», від хамства людей, а головне — від їхньої безкарності. До паліїв не доходять плачі і лемент відповідних служб, відтак ці служби мали б виявляти і карати зловмисників. Але тут результат їх роботи дорівнює нулю чи близький до нуля.
Недавно в обласній державній адміністрації відбулася прес-конференція деяких з тих служб. І що ми почули, окрім бідкань? Нічого. Ось один з виступів.
«З боку нашої служби, ми проводимо всі можливі (це правда?— ред.) передбачені законом заходи, але, на жаль, люди не завжди усвідомлюють наслідки своїх дій під час перебування в лісах, лісопаркових зонах та на інших відкритих територіях в екосистемах», — сказав начальник відділу запобігання надзвичайним ситуаціям обласного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (он який довгий і пишний титул).
Далі йшлося про покарання зловмисників, про що розповів начальник відділу екологічного контролю природного заповідного фонду лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області (теж поважна посада).
За випалювання будь-якої природної рослинності, навіть її залишків, правопорушник має заплатити від 170 до 340 гривень штрафу. Якщо ж це здійснює підприємство, то сума стягнення становитиме від 850 до 1190 гривень. Порушення поводження з вогнем, підпал, випалювання природної рослинності на об‘єктах природно-заповідного фонду призводять до накладення штрафу на громадян від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів, це 340-680 грн, і на посадових осіб – 1190-1700 грн. В найбільш трагічних випадках, якщо підпал призвів до смерті людей, винуватця очікує й кримінальна відповідальність.
Це все зрозуміло. А от скільки ж зловмисників виявлено і покарано? Про це щось не чути від численних служб.
Ще одну тему зачепив начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Держекоінспекції в Чернігівській області (зверніть увагу на грізні посади).
Значну шкоду завдає спалювання побутового сміття, насамперед упаковок від продуктів харчування. Вони складаються з різних видів пластику. А, наприклад, при спалюванні пет-пляшок виділяються такі речовини, як діоксини. Вони взагалі не розкладаються і вкрай шкідливі. Не дозволяється спалювати також пластикові вікна, вагонку та труби. У цьому разі виділяється особливо небезпечний фосген.
…Поговорили, розійшлися. А лише протягом одного тижня (18 – 24 березня) пожежники ДСНС області ліквідовували 69 пожеж у природних системах.
29 березня у райцентрі Куликівка під час спалювання сміття та залишків сухої рослинності на власній присадибній ділянці 64-річним господарем вогонь поривами вітру перекинувся на житловий будинок. В результаті пожежі знищено покрівлю, пошкоджено перекриття споруди.
30 березня пожежно-рятувальними підрозділами області ліквідовано ще 21 пожежу (за день !), що виникли внаслідок спалювання громадянами сміття й залишків сухої рослинності. Вогнем пройдено понад 64 га територій, пошкоджено 1 будинок.
А відповідні державні служби, які діють на бюджеті, тобто на народних грошах, лише приплакують і бідкаються. Крім структур МНС, екології, це ще і правоохоронні органи. Оскільки йдеться про адміністративну і навіть кримінальну відповідальність дикунів-паліїв, то саме ці органи мають виявляти і карати (через суди) зловмисників. Поки що ж чуємо лише бідкання…
Петро Антоненко,
редактор газети «Світ-інфо», спеціально для видання Спецкор РЕГІОН
